Ми вже писали про те, що 27 липня місто Покровськ відвідала знімальна група телеканалу 1+1. Тоді столична журналістка Олена стверджувала, що висвітлення ситуації, стосовно корупційних схем та подій у Покровську, не буде однобоким, але традиційно «за певну подяку» все погане стає добрим, а добре – поганим. Ситуація щодо протиправних дій Покровської міської влади, розкрадання бюджетних коштів та піврічна відсутність міського голови Руслана Требушкіна, журналістів не зацікавила. Замість цього минулої п’ятниці у новинах ТСН ми побачили всю «незаангажованість» київської знімальної групи.
Сценарій, який використовують для висвітлення подій у Покровську, один і той самий. На екрані знову з’явився пан Суков, який розповідав про неодноразові погрози. Валентина Дребот чомусь замовчує про неякісні багатомільйонні ремонти у школах та дитячих садочках, до яких вона причетна, натомість пов’язує власні життєві негаразди з її політичними вподобаннями. Складається враження, що все погане, що відбувається у житті проплачених активістів – це справа рук опонентів.
Не дають спокою і задекларовані статки мецената Сергія Андрійченка, але слід зауважити, що він один з небагатьох, хто офіційно і в повному обсязі відобразив свої статки та майно у декларації, сплативши при цьому податки до держбюджету. З власних коштів кожного місяця Сергій Андрійченко допомагає ветеранам, організовує благодійні заходи для дітей соціально незахищених верств населення, вирішує повсякденні проблеми жителів Покровська, Мирнограда та Родинського. Про добрі справи у сюжеті ані слова, бо мета приїзду зовсім інша.
Журналістку зацікавили мільйони мецената Сергія Андрійченка, який протягом багатьох років займається бізнесом, а ось 30 тисяч доларів та власна автівка у безробітного депутата Сукова, чомусь не викликали жодних питань.
Про який професіоналізм та підготовку може йти мова, якщо навіть переплутали ім’я головного героя сюжету.
Постає одне питання до журналістів – де факти, документи, докази, які б підтверджували хоча б одне слово проплачених акторів?! Виходить, що за певну суму можна замовити будь-яку абсурдну історію без посилань та доказів, та розмістити її на всеукраїнському каналі.
