Вот как описывает ситуацию у «промки» волонтер Борис Пенчук:
«Біда не приходить одна.
Майже добу тому загинули наші хлопці з 53 бригади в Зайцевому.
Зараз же нова інформація: Авдіївська промзона, де ми тиждень тому були перед поїздкою в Зайцеве.
Я не буду розповідати про той підрозділ, що там воює, бо не маю на те права.
Я не буду ставити фотки звідти, бо ворог полює за ними- за нашими хлопцями.
Я не буду розповідати історії тих наших бойців, що стоять там на смерть із зброєю в руках, бо так випадково зможу ідентифікувати їх.
Я не буду…
Я не стану…
Але, є страшна інформація: ці наши герої несуть тяжкі втрати — ворог кидає страшенну силу свого військового м'яса, яким він не дорожить, якого йому не жаль.
У ворога є єдине бажання — вибити чим зможе наших хлопців з промзони.
Наші відбиваються.
Перегріваються стволи автоматів — невитримує метал.
Люди сильніше сталі — українці стоять на смерть.
І ця смерть вже прийшла.
Про втрати не скажу — знов потрібні уточнення, але вони є.
І вони — СУТТЄВІ.
Треба молитися за живих.
Загиблим же — ВІЧНА СЛАВА!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.
————————
Душа рветься на шматки — вже другий випадок МАСОВИХ ВТРАТ і смертей саме НАШИХ хлопців за цю добу…
Немає слів.
Серце плаче».
Журналист и волонтер Роман Бочкала также отмечает, что в районе Авдеевки всё более чем серьезно:
«Сложный был день на Авдеевской промзоне. Противник стягивает живую силу и тупо бросает мясо на убой. У наших снайперов право выбора мишени. Теров тьма. Вечером был очень интенсивный двухчасовой бой. Медленно, но систематично боевики точат бетон промки. Уже больше месяца длится эта непонятная локальная война. Сначала все было похоже на комариные укусы. Но когда кровопийц целый рой это уже мягко говоря неприятно. Я просто не хочу и не имею права писать о потерях с нашей стороны. Но они значительны. Нужно что-то решать на политическом уровне. Но на повестке дня другие вопросы. Министры, портфели, МВФ… Промзона отошла на десятый план. Хотя там стало только тяжелей. Держитесь, парни. Мы помним о Вас».
