Это вернет доверие жителей Димитрова к государственным структурам (Документ)

Сегодня первоочередная цель государственной службы занятости – ее модернизация и внедрение различных инновационных проектов. Так, в феврале в Димитровском городском центре занятости обсудили Стратегию модернизации и развития государственной службы занятости на 2016 – 2020 годы с представителями сторон социального диалога.

Как сообщает Димитровский центр занятости, к участию в мероприятии были приглашены представители управлений Пенсионного фонда  и социальной защиты населения, центра первичной медико-санитарной помощи, службы по делам детей.

Во время обсуждения присутствующие ознакомились с основными задачами стратегии и направлениями ее реализации, обозначили ряд первоочередных задач, которые будут способствовать повышению уровня обслуживания соискателей работы, безработных и работодателей.

Специалисты отметили, что изменения, которые внедряются в Государственной службе занятости, призваны, в первую очередь, повысить уровень доверия населения к государственным структурам, а также повысить качество консультационных и профинформационных услуг.

Димитровский городской центр занятости предлагает социальным партнерам для рассмотрения и ознакомления проект Стратегии модернизации и развития государственной службы занятости – исполнительной дирекции Фонда общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы на 2016-2020 годы, который рассмотрен правлением Фонда и взят за основу.

С замечаниями и предложениями звоните по телефону 6-32-31.

                       проект

СТРАТЕГІЯ

модернізації та розвитку державної служби зайнятості – виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2016 — 2020 роки

Загальна частина

Державна служба зайнятості – виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Служба) за 25 років діяльності довела свою здатність ефективно протистояти викликам ринку праці, запроваджувати ефективні технології надання послуг, забезпечувати розширення їх змісту, а також гнучкість управлінських та організаційних підходів щодо сприяння зайнятості.

В умовах посилення конкуренції між учасниками ринку праці з урахуванням зростаючих потреб суспільства та розвитку новітніх інформаційних технологій потребує модернізації технологія обслуговування населення Служби з одночасним посиленням її інституційної спроможності, пошуку ефективних шляхів мінімізації ризиків, збільшення частки витрат на реалізацію заходів активної політики зайнятості.

Передумовою модернізації Служби також є потреба в: удосконаленні механізмів отримання повної та достовірної інформації про попит на робочу силу на ринку праці та стимулювання роботодавців до створення та збереження робочих місць; провадженні нових підходів щодо повернення шукачів роботи до активної зайнятості, розвитку комунікацій між учасниками ринку праці (центрами зайнятості, роботодавцями, освітніми закладами (установами), суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, представниками громадських організацій).

В умовах реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади в Україні, перед Службою стоїть питання оперативного реагування на виклики локальних ринків праці, розвитку кадрового, фінансового, інфраструктурного потенціалу та ресурсів на новій територіальній основі з урахуванням створення громад.

На сьогоднішній день актуальності набуває активізація міжнародного співробітництва Службою. Це пов’язано насамперед із тим, що положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачається посилення діалогу та співробітництва з державами-членами Європейського Союзу щодо забезпечення гідної праці та політики зайнятості. Таким чином, важливим аспектом при модернізації та розвитку Служби має стати вивчення та запозичення зарубіжного досвіду, у першу чергу держав-членів Європейського Союзу. З цією метою, вже підписано та здійснюється реалізація угоди про кооперацію з Федеральною агенцією зайнятості Федеративної Республіки Німеччина. Готовність до співробітництва підтвердили Державна служба зайнятості Республіки Австрія, Державна служба зайнятості Королівства Нідерландів та Державна служба зайнятості Канади. Ведеться співпраця зі Шведською державною службою зайнятості з метою започаткування двостороннього проекту.

Враховуючи реальні фінансові можливості Фонду, значна увага має приділятись залученню міжнародної технічної та фінансової допомоги до реалізації проектів, спрямованих на модернізацію та розвиток Служби.

Стратегія модернізації та розвитку державної служби зайнятості – виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2016 — 2020 роки (далі – Стратегія) визначає основні завдання та напрями їх реалізації.

Мета реалізації Стратегії

Метою реалізації Стратегії є модернізація та розвиток Служби як сервісної установи сучасного формату з клієнтоцентрованим підходом щодо обслуговування шукачів роботи та роботодавців відповідно до їх потреб. Це передбачає запровадження нових та розвиток існуючих сервісів надання послуг, забезпечення прозорості та дебюрокритизації діяльності за рахунок оптимізації управлінських функцій, посилення фінансової дисципліни та раціонального використання наявних ресурсів Фонду.

Стратегією визначаються шляхи модернізації та розвитку Служби, в тому числі з використанням новітніх інформаційних, комунікаційних та організаційних технологій, сучасних стандартів якості обслуговування шукачів роботи та роботодавців, ефективних управлінських рішень.

Основні завдання реалізації Стратегії:

1. підвищення якості обслуговування шукачів роботи та роботодавців, у тому числі із застосуванням сучасних методів інформаційно-роз’яснювальної роботи та інформаційних технологій;
2. удосконалення комунікацій між учасниками ринку праці, забезпечення прозорості та відкритості діяльності Служби;
3. раціональне використання фінансових ресурсів Фонду, збільшення частки витрат на реалізацію заходів активної політики зайнятості;
4. покращення кадрового потенціалу Служби;
5. активізація міжнародного співробітництва.

Напрями реалізації основних завдань Стратегії

Підвищення якості обслуговування шукачів роботи та роботодавців, в тому числі із застосуванням сучасних методів інформаційно-роз’яснювальної роботи та інформаційних технологій, здійснюватиметься шляхом:

• здійснення моніторингу та прогнозування потреби в кадрах за окремими видами економічної діяльності;
• посилення індивідуального підходу до підбору претендентів для задоволення заявлених вимог роботодавців (на засадах рекрутингу);
• забезпечення клієнтоцентрованого підходу при підборі підходящої роботи особам, зокрема учасникам антитерористичної операції та внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням їх професійного досвіду, індивідуальних здібностей та спроможності конкурування на ринку праці;
• поетапного запровадження соціального супроводу вразливих категорій населення після працевлаштування;
• застосуванням сучасних методів інформаційно-роз’яснювальної роботи та інформаційних технологій;
• впровадження інноваційних форм та інформаційних технологій в організацію навчально-виробничого процесу в центрах професійно-технічної освіти (ЦПТО) Служби;
• здійснення моніторингу рівня задоволеності клієнтів Служби наданими послугами, дієвості рішень та результативності технологічних нововведень;
• модернізації персонального та масового електронного інформування громадян через засоби мобільного зв’язку, електронну пошту тощо;
• впровадження «Електронного кабінету роботодавця» для забезпечення значного спрощення надання інформації про потребу у робочій силі та звітності, скорочення часу на її подачу, можливості отримання послуг Служби та необхідної інформації без відвідування центрів зайнятості;
• впровадження «Електронного кабінету шукача роботи», що дозволить отримувати швидкий доступ до інформації Служби, в тому числі пошуку роботи та інформаційно-консультаційних послуг;
• впровадження модулю Електронної черги в центрах зайнятості та імплементація його до ЄІАС для ведення графіків прийому клієнтів Служби;
• застосування інформаційно-комунікаційних технологій та засобів зв’язку при наданні профорієнтаційних та інформаційно-консультаційних послуг;
• осучаснення технології залучення зареєстрованих безробітних до підприємницької діяльності, запровадження дистанційного навчання в навчальних закладах Служби;
• розвиток мережі ЦПТО Служби з урахуванням процесів децентралізації та реформування системи професійно-технічної освіти.

Удосконалення комунікацій між учасниками ринку праці, забезпечення прозорості та відкритості діяльності державної служби зайнятості здійснюватиметься шляхом:

-посилення взаємодії з суб’єктами ринку праці щодо розширення інформації про попит на робочу силу, можливості підбору персоналу та його попередньої професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

-розробки та впровадження нового єдиного інформаційного ресурсу Служби, адаптованого до нових вимог суспільства;

-забезпечення можливості користуватися веб-порталом Служби з смартфонів, передбачити наявність відповідної програми з «гарячою» стрічкою вакансій для шукачів роботи;

-активного впровадження у роботу нових централізованих каналів комунікації з громадськістю, зокрема початок роботи у всіх ефективних в Україні соціальних мережах;

-запровадження виходу у друк щомісячного централізованого друкованого видання Служби;

-забезпечення створення єдиної візуальної системи комунікацій, яка має використовуватись при роботі з усіма інформаційними каналами: об’єднаними сайтами Служби, сайтом Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (далі — ІПК ДСЗУ), централізованою газетою, поліграфічною продукцією та при роботі з соціальними медіа;

-створення в он-лайн доступі електронної бібліотеки для клієнтів Служби;

-покращення роботи з органами місцевого самоврядування, територіальними громадами та роботодавцями з метою отримання інформації про реалізацію державних цільових програм, інвестиційних та інфраструктурних проектів у регіоні;

-розширення співробітництва із суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, зокрема шляхом обміну даними з посередниками про наявні вакансії та шукачів роботи;

-розвиток соціального діалогу та посилення ефективності захисту інтересів Фонду.

Раціональне використання фінансових ресурсів Фонду здійснюватиметься шляхом:

-розроблення та супроводження змін до законодавства щодо критеріїв підходящої роботи, умов нарахування і призначення допомоги по безробіттю, надання органам Фонду статусу суб’єктів управління державним майном, включення коштів від відчуження та передачі у оренду майна, що придбане або утримується за рахунок коштів Фонду, у дохід бюджету Фонду у повному обсязі; звільнення від сплати судового збору;

-проведення широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо звуження соціальних прав застрахованих осіб внаслідок нелегальної зайнятості;

-впровадження та застосування процедур електронних закупівель;

-розробки єдиних типових стандартів розрахунку потреб матеріальних цінностей для установ Служби;

-розробки та впровадження Програми енергозбереження Служби, запровадження моніторингу енергоспоживання та енергоаудиту, термосанації будівель та інженерних мереж;

-впровадження системи електронного документообігу, що сприятиме зменшенню витрат на придбання витратних матеріалів (картриджів, тонерів, паперу тощо) та забезпечить покращення взаємодії з іншими відомчими системами на державному рівні.

Покращення кадрового потенціалу Служби здійснюватиметься шляхом:

-підвищення рівня професійної компетентності персоналу, оцінки рівня результативності та ефективності його роботи;

-підготовки та запровадження процедури професійного відбору спеціалістів та керівників регіональних та базових центрів зайнятості;

-удосконалення правил внутрішнього трудового розпорядку Служби щодо корпоративної етики поведінки її працівників;

-розробка та запровадження елементів дистанційного навчання в ІПК ДСЗУ та модернізація сайту ІПК ДСЗУ;

-розширення можливостей для неформального навчання персоналу;

-створення в он-лайн доступі електронної бібліотеки методичних посібників та навчальних матеріалів для працівників Служби в рамках підвищення кваліфікації, за відповідними напрямками роботи;

-удосконалення системи заохочення працівників до досягнення вищих результатів роботи;

-здійснення аналізу інтенсивності роботи персоналу та оптимізації чисельності, в тому числі шляхом об’єднання юридичних осіб і створення окремих сервісних підрозділів для обслуговування клієнтів Служби.

Активізація міжнародного співробітництва здійснюватиметься шляхом:

• розширення двостороннього співробітництва зі службами зайнятості іноземних країн, зокрема прикордонного та транскордонного;
• здійснення заходів щодо запровадження найкращих міжнародних практик у діяльність Служби;
• участі у регіональних та міжнародних форумах і організаціях;
• обміну інформацією з установами іноземних держав (з якими ратифіковано договори про взаємне працевлаштування громадян та соціальне забезпечення та договорами, які набули чинності для України) про пропозиції роботи, яку можна виконувати віддалено;
• залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги до реалізації проектів Служби;
• здійснення заходів, спрямованих на реалізацію положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Очікувані результати

Результатом реалізації Стратегії стане перетворення Служби у сучасну сервісну службу з високим рівнем довіри клієнтів, соціальних партнерів та громадськості.

Крім того, буде забезпечено:

• актуалізацію технології надання послуг клієнтам, запровадження нових методів роботи Служби, що відповідають потреба клієнта та забезпечують доступ до послуг Служби;
• покращення доступності послуг Служби;
• збільшення чисельності шукачів роботи та роботодавців, які отримуватимуть послуги Служби;
• забезпечення оперативного працевлаштування шукачів роботи та зменшення тривалості пошуку роботи та обсягів довгострокового безробіття;
• розширення бази вакансій Служби;
• збільшення частки витрат, що спрямовуються на реалізацію заходів активної політики зайнятості в загальних витратах;
• підвищення результативності взаємодії Служби із роботодавцями та суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Нормативно-правове та фінансове забезпечення

Нормативно-правове забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюватиметься шляхом системного перегляду і внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють сферу зайнятості населення, соціального захисту від безробіття, зокрема законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та інших.

Нормативно-правове забезпечення реалізації цієї Стратегії у частині активізації міжнародного співробітництва буде здійснюватись із врахуванням положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці та угод про співробітництво зі службами зайнятості іноземних країн.

Фінансування заходів з реалізації цієї Стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах його фінансових можливостей, та інших джерел, не заборонених законодавством, в тому числі коштів міжнародних фінансових (донорських) організацій, що надаються в рамках міжнародної фінансової та технічної допомоги.

Механізм реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом затвердження щорічного плану заходів щодо її виконання. Положення Стратегії будуть враховуватися при формуванні бюджетної політики Фонду.

З метою забезпечення прозорості, відкритості та неупередженості до проведення моніторингу та оцінки ефективності реалізації цієї Стратегії можуть залучатися незалежні експерти та наукові установи.