Щорічно 27 січня в Україні та у світі відзначається пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау, який став уособленням нацистських злочинів.
Голокост в Україні – це розстріл близько ста тисяч людей, більшість з яких були євреями у Бабиному Яру (м. Київ). Голокост – це систематичні гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генотичного типу як “неповноцінних, шкідливих”.
За загальними оцінками жертвами масового винищення євреїв у світі під час Другої світової війни було приблизно 6 мільйонів осіб, з них 2,5 млн – на території колишнього Радянського Союзу, та 1,5 млн дітей.
Трагедія єврейського народу в роки Другої світової війни ‒ це скорботний урок для всього людства, застереження про небезпеку расизму, ненависті й нетерпимості, який завжди нагадуватиме про страшні наслідки одержимої ідеології, яку сповідували прихильники фашизму.
У День скорботи та пам’яті ми схиляємо голови перед тими, чиї житті забрали страшні події тих часів та згадуємо українців, які всіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям.
