В умовах воєнного стану військове командування може здійснювати, зокрема, примусове відчуження (реквізицію) майна, що перебуває у приватній власності мешканців, відповідно до статті 41 Конституції України, статті 353 ЦК України, статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 3 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
З аналізу норм законодавства випливають 4 ОБОВ’ЯЗКОВІ УМОВИ ДЛЯ РЕКВІЗИЦІЇ МАЙНА:
Відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості. Безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності (ст.1 та 9 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Рішення може прийматися ВИКЛЮЧНО ВИЩИМ КОМАНДУВАННЯМ Збройних сил України або окремо визначених їх підрозділів (ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення (ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Примітка. Начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони, тощо, НЕ наділені таким правом.
Реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням правочину. Момент вилучення засвідчується підписанням акта встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо (Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал висновку про яку надається власнику. Розмір оцінки може бути оскаржено в суді (ст. 8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Отже, влада НЕ ставить за мету тотальне позбавлення майна мешканців, а подібне можливо лише у виняткових випадках.
Наміри осіб по вилученню авто з порушенням однієї з 4-х умов є НЕзаконними.
Водночас держава не в змозі гарантувати належну поведінку членів воєнізованих формувань противника та недобросовісних мешканців. За таких умов дії ініціатора є самовільними, а застосування примусу — кримінально караним.
Якщо вказана ситуація все ж виникла, рекомендується прослідкувати за дотриманням 4-х описаних умов. Зокрема ретельну увагу слід приділити оформленню акта про примусове відчуження майна. Примірник акта та висновку про оцінку варто зберігати у себе для отримання компенсації або повернення майна у майбутньому. Після припинення військового стану питання вирішується через військовий комісаріат.
