Сьогодні, 15 лютого, в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 32-а річниця виведення колишніх радянських військ з республіки Афганістан.
З цієї нагоди у Покровську пройшов урочистий захід, під час якого було вшановано учасників тієї страшної війни.
Війна тривала майже 10 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність. Афганська кампанія залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків.
Афганську війну можна називати по різному, але її не можна забути, як і інші війни. А тому цього дня та й завжди потрібно згадувати добрим словом учасників бойових дій, які воювали в Алжирі, Анголі, Бангладеш, Угорщині, В’єтнамі, Єгипті, Іспанії, Ємені, Камбоджі, Китаї, Кубі, Лаосі, Мозамбіку, Монголії, Сомалі, Фінляндії, Чехословаччині, Югославії, Ефіопії.
Сьогодні у головній залі Центру творчості та дозвілля зібралися учасники бойвоих дій на території інших держав. Зі словами вдячності та підтримки до них звернулася секретар Покровської міської ради Наталія Іваньо.
«Мешканці Покровської громади теж приймали участь у цих бойових діях і з гідністю несли свій громадянський обов’язок, виконували свою воїнську присягу, та здолали найважчі, ненайбуденніші дні в самих гарячих точках планети. І більшість із них приймали участь саме у Афганській війні. 320 наших мешканців, 5 із яких, нажаль, не повернулися до рідної землі. Ви, такі молоді 18-річні хлопці, бачили жахіття, бачили війну, бачили, як кожен день вмирають люди. Ваш подвиг назавжди залишиться подвигом, не дивлячись ні на що», — зазначили Наталія Вікторівна.
Вона побажала усім присутнім міцного здоров’я, мирного неба, щоб усі воїни кожного дня відчували підтримку з боку держави.
Після цього учасники бойових дій були нагороджені грамотами Покровської міської ради. А приємним подарунком для них став концерт.
Після цього воїни-інтернаціоналісти відправилися до Березового гаю, аби біля пам’ятника ще раз вшанувати пам’ять своїх загиблих товаришів.