Практично в кожному навчальному закладі є учні, які стають об'єктами глузувань і відкритих знущань. Як захистити себе від цього та як діяти, якщо ви вже потрапили в групу ризику — розповіли школярам 7 та 8 класів інспектор ювенальної превенції Покровського відділу поліції Ірина Грицай та спеціаліст Покровського бюро вторинної правової допомоги Наталя Козинець.
Булінг — це форма жорстокого поводження, коли фізично або психічно сильний індивід або група таких отримує задоволення, завдаючи біль або насміхаючись, домагаючись покірності і поступок, заволодіваючи майном слабшого. Нажаль, шкільне цькування не є чимось тимчасовим: біль і приниження часто тривають по кілька років, а то і до закінчення школи. Так, форми шкільного булінгу можуть бути різними: систематичні глузування, вимагання, фізичні і психічні приниження, різного виду знущання, бойкот і ігнорування, псування особистих речей і інше. Та найголовніша проблема полягає в тому, що в групі ризику може виявитися практично будь-хто.
Так, Ірина Грицай зауважила, що типових жертв шкільного терору немає і будь-яка дитина може бути ізгоєм. Найчастіше жертвами булінгу стають діти із низькою самооцінкою, невпевнені в собі, сором’язливі, замкнуті, чутливі, схильні до депресії, ті, що не мають близького друга або фізично слабші за ровесників. Такі діти не можуть постояти за себе, страждають морально і фізично і потребують захисту з боку дорослих.
Наталя Козинець навела кілька основних типів булінгу: «непрямий» — соціальна агресія; «фізичний» — агресія з фізичним насильством; поведінковий— переслідувач змушує жертву перенести образливі і принижуючі для неї почуття власної гідності; вербальна агресія: плітки, інтриги, вимагання, шантаж; можливі бойкоти жертві, різні «капості» (викрадення зошитів з домашньою роботою; словесний — приниження непристойними словами, обзивання, кличками.
Інструментами боротьби із булінгом у навчальному закладі є бесіда директора, вчителів, психолога та батьків, як і з жертвою цього «явища», так і з його ініціатором.
Присутні учні сказали, що для них прослухана інформація була не тільки цікавою, а й корисною, а де хто з дівчат та хлопців зізналися, що помічали ознаки булінгу і серед своїх знайомих.
«Ми маємо достукатись до дітей, і перш за все до тих, хто не бере участі в булінгу. Якщо вони в своєму класі скажуть переслідувачу, що це не є нормально, не є смішно, що їм не подобається те, що він робить, щоб він припинив це. І в 99% булінг припиняється», – зауважила інспектор ювенальної превенції Покровського відділу поліції Ірина Грицай.
