Європейцям пояснили, як відбувається постачання ресурсів і управління російсько-терористичними силами на Донбасі

- Реклама -

У Краматорську відбулася зустріч делегації Підкомітету з питань безпеки та оборони Комітету закордонних справ Європарламенту на чолі з Анною Фотигою із головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павлом Жебрівським, керівником української сторони Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін генерал-майором Борисом Кременецьким.

Ось, що пише з цього приводу прес-центр штабу АТО:

Павло Жебрівський доповів гостям про поточну ситуацію на лінії розмежування, порушення проросійськими терористичними угрупованнями досягнутих у Мінську домовленостей через практику провокацій.

– Лише за поточну добу маємо двох убитих і п’ять поранених наших військових. Це один з наслідків обстрілів, що ведуться на всій лінії розмежування, а особливо інтенсивно – в районі промзони Авдіївки, на підступах до Маріуполя й Мар’їнки, – зауважив Павло Іванович. – Піддаються обстрілам і КПВВ, що призводить до їхнього тимчасового закриття. Але є у нас і позитивні речі. Нині відбувається суттєва зміна настроїв на контрольованій українською владою теренах. Коли раніше чимало людей виходили тут з протестами й не пускали наші війська вглиб регіону, то зараз кардинально знизилася кількість людей, котрі хотіли б жити у так званих ДНР чи ЛНР. Існує лише 15-17 відсотків людей, які воліють якогось об’єднання з Росією, а от 72 відсотки є прихильниками України.

Європарламентарів вразили дані щодо принесених війною руйнувань: лише на Донеччині результатом конфлікту стало понад 9 тисяч знищених чи пошкоджених об’єктів, доріг, мостів. Такий збиток від воєнних дій становить понад 3 млрд гривень. Деякі населені пункти на кшталт Широкиного, Водяного, Опитного тощо фактично потрібно відбудовувати знову. А збитки в неконтрольованих Україною районах досі не підраховані через відомі причини.

Тим часом генерал-майор Борис Кременецький пояснив європейським партнерам схематику, за якою відбувається постачання ресурсів і управління російсько-терористичними силами на Донбасі. Зокрема, він наголосив на тому, які саме куратори персонально контролюють ситуацію з російського боку, чому і де відбуваються обстріли, й що заважає реальному розведенню сторін та відновленню української юрисдикції над окупованими ворогом землями.

Учасники зустрічі обговорили і аспекти інформаційної протидії російській гібридній агресії, зокрема налагодження повноцінного надходження до мешканців району АТО сигналу українських телеканалів та об’єктивного інформування щодо процесів як у державі, так і в регіоні. Якнайскоріше вирішення цього виклику зменшить деструктивну роль російської медіа-пропаганди, принаймні надасть тутешнім українцям альтернативні джерела інформації.

– Якби Росія вивела своїх вояк та посіпак, значних проблем із тим, щоби повернути людей до єдиного українського держаного організму, не виникло б, – наголосив Павло Жебрівський, звертаючись до делегатів Європарламенту. – Нам потрібна консолідована європейська підтримка, зокрема у справі примушення Путіна до миру. Ми очікуємо міжнародної допомоги і в темі розмінування, адже, за найскромнішими підрахунками, треба 10 років, аби очистити місцеві землі від всього вибухонебезпечного, як і в покращенні екологічної ситуації.

Депутати Європарламенту із розумінням поставилися до проблем українських партнерів. Зокрема, вони довідувалися, якої допомоги потребує українська армія, місцеві адміністрації, аби краще виконувати покладені на них функції.

– Для нас це дуже важлива поїздка, – заявила пані Анна Фотига. – Ми є прихильниками виведення російських військ із України. Так само, як і поновлення вашою країною повного контролю над власним кордоном. Віддаємо належне тій хоробрості, яку ваші люди показують у битвах за цю мету. І ми налаштовані допомагати створювати такі міжнародні передумови, за яких ваша держава ставала б сильнішою. Я є прихильником продовження санкцій щодо Росії, й такий настрій посилився в ЄС після того, що почало відбуватися в Сирії, коли там з’явилася російська військова присутність.

- Реклама -