Історія 8 березня: з чого починався та як розвивався Міжнародний рух за права жінок

Свято 8 Березня – Міжнародний день солідарності жінок займає особливе місце в історії як жіноцтва, так і взагалі всього суспільства. В цей день у багатьох країнах світу прийнято проявляти відношення до більшої частини населення – згадувати про роль, що відіграють жінки в історії, говорити про їхні заслуги, дарувати подарунки та квіти.

Історію цього дня пов'язують насамперед із масовими березневими страйками в США жінок-робітниць текстильної та швейної промисловості проти нелюдських умов праці, 12-годинного робочого дня і низької зарплатні, що відбулись вперше у 1857 р. Жінки вимагали скорочення робочого дня, поліпшення умов роботи, рівної з чоловіками заробітної плати. Працювали тоді жінки до 16 годин на добу, отримуючи за свій труд копійки.

Після таких виступів в Америці з`явилася профспілкова організація, членами якої вперше стали жінки. Тоді у багатьох містах Америки сотні жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи надання їм виборчого права.

Минуло понад 50 років, і в останню неділю лютого тисячі жінок знову вийшли на вулиці Нью-Йорка. Можна припустити, що демонстрацію було приурочено до 50 річчя того самого «Жіночого дня» 1857 р. Жінки знову стали вимагати виборчого голосу, виступили проти жахливих умов праці, а особливо проти праці дітей. Поліція отримала наказ розігнати демонстрацію, для чого були застосовані шланги з крижаною водою.

У 1910 році на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені видатна німецька діячка та теоретик жіночого й робітничого руху, редакторка газети Die Gleichheit («Рівність») Клара Цеткін виступила з пропозицією про святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, що прозвучало як заклик до всіх жінок світу включитися в боротьбу за рівноправність. Відгукнувшись, жінки багатьох країн долучилися до боротьби проти злиденності, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир.

З другої половини 1950-х рр. Міжнародний жіночий день стає всенародним святом, трансформуючись у свято всіх жінок, незважаючи на їхній вік і статус зайнятості.

А у 1979 р. Генеральна Асамблея ООН схвалила Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яку ратифікували 150 країн, серед яких і Україна.

На жаль, в сучасному українському суспільстві справжній зміст цього дня забуто і його святкування знов і знов репродукує ґендерні стереотипи – стереотипи щодо соціальних ролей жінок і чоловіків.