Директор КНП «Маріупольська міська лікарня швидкої допомоги» Сергій Орлеанський: «Операцію на судинах серця ми робимо за годину від моменту прийому пацієнта»

Надати допомогу пацієнту з гострим інфарктом міокарду за лічені хвилини – аж ніяк не фантастика. Саме так діють фахівці КНП «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги». Тут цілодобово приймають пацієнтів з багатьох районів Донеччини.  

Про будні, нововведення, переваги та плани закладу ми запитуємо в його директора, медика з багаторічним стажем Сергія Орлеанського.

 — Сергію Євгеновичу, Маріупольська міська лікарня швидкої допомоги має історію, гідну поваги. А що змінилося в закладі за рік-два? Як відбувається реформа «вторинки»?  

— Так, наш заклад і наші лікарі справді варті поваги. Лікарню відкрили у 1972 році. Багато років надавали ургентну (урологічну, хірургічну, травматологічну, кардіологічну) допомогу. На жаль, за десятиліття роботи матеріальна база вичерпала свій ресурс і лише в останні роки, за підтримки мера міста Володимира Бойченка, у закладі почалося кардинальне оновлення. 

До речі, у 2013-2015 роках наша лікарня була військовим госпіталем. Ми надавали допомогу військовим і цивільним, прооперували три з половиною тисячі людей з вогнепальними пораненнями.  

Після окупації Донецька виникла також гостра потреба у створенні потужного кардіологічного центру в нашому регіоні. Було вирішено створити такий центр на базі нашої лікарні. Ми зробили ремонт, закупили сучасне обладнання (ангіограф, монітори та багато іншого) і стали єдиним закладом на півдні Донеччини з надання сучасної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарду.  

У нас є палати інтенсивної терапії, кардіореанімація, працює бригада інтервенційних кардіологів, які можуть виконувати ендоваскулярні втручання на коронарних артеріях.  

Назва «Лікарня швидкої медичної допомоги» походить від станції швидкої допомоги, яка багато років працювала при медичному закладі. І хоч сьогодні ми в основному працюємо як кардіоцентр, назва лишилася. Вона правильна, адже в разі інфаркту допомога справді має бути якнайшвидшою. 

Коли до нас привозять людину з інфарктом, лікувати її починають ще в приймальному відділенні. Не пізніше ніж за 2030 хвилин ми «відкриваємо» закупорену артерію в операційній і пацієнт виживає.  

Діє система телеметрії,  лікарі з машини швидкої допомоги надсилають нам повідомлення (зокрема кардіограму) про стан хворого. Черговий лікар оцінює цей стан і на момент приїзду машини уже готовий діяти.  

Ми багато попрацювали в останні роки (оновили обладнання, запровадили сучасні протоколи лікування тощо), тому були готові підписати договір з Національною службою здоровя України (НСЗУ) щодо лікування гострого інфаркту міокарда.  

 — З яких районів та населених пунктів до лікарні привозять пацієнтів? Їх лікують за кошти бюджету? 

— З гострими інфарктами міокарда привозять з усієї південної частини Донеччини (Вугледара, Волновахи, Нікольського району) тощо.  

Лікування повністю відбувається за бюджетні кошти, які отримуємо від НСЗУ 

Хочу відзначити, що з липня 2020 року пакет з надання допомоги під час гострого інфаркту міокарда став «вагомішим». З квітня це було 16 тисяч гривень, а з липня 2020 року  30 тисяч. Ми вже почали закуповувати витратні матеріали за кошти бюджету.  

Це дуже правильна ідея надавати допомогу людям у тяжких випадках безкоштовно. Нині держава забезпечує лікування хворих з інфарктами, інсультами, допомогу під час пологів та в інших екстрених ситуаціях. Це надзвичайно важливо, адже раніше, якщо хтось тяжко хворів  це означало величезні фінансові проблеми для родини.  

— Скільки договорів з НСЗУ підписали? Які це пакети? 

 — Ми підписали п’ять пакетів. Окрім допомоги з лікування інфаркту міокарда, це – хірургічна, терапевтична, амбулаторна допомога та «коронавірусний пакет». Усі вони дуже важливі і для лікарні, і для пацієнтів.  

Звісно, сьогодні на першій «лінії оборони» щодо пандемії перебуває інфекційне відділення. Пацієнтів приймаємо з середини березня. До кожного ліжка підведено кисень, є апарати штучної вентиляції легень, дефібрилятори.  

— Як з початку пандемії змінилася робота відділення?  

 — До пандемії в лікарні діяло відділення з надання допомоги хворим з повітряно-крапельною інфекцією. Ми мали запас захисних костюмів, масок, дезинфікувальних засобів. Звісно, цього всього потрібно було більше. Вдячні за допомогу міській раді, адже вона створила резервний фонд і виділила кошти на закупівлю всіх «витратних матеріалів» та захисних костюмів. До речі, з перших днів пандемії з міського бюджету виділено також кошти на доплати інфекціоністам. Нині співробітники отримують до зарплати додатково три оклади.  

Медичні працівники дуже відповідально ставляться до своєї роботи та власного захисту  на за перші півроку роботи жоден з них не хворів на коронавірус.  

Резерв ліків постійно оновлюємо, усі пацієнти лікуються безкоштовно, отримують повний обсяг допомоги згідно з протоколами лікування.  

— Яке обладнання придбали для цього відділення?  

— У перші дні епідемії за рахунок благодійних фондів закуплено апарати ШВЛ, бокси для транспортування, тест-системи. Нам допомагало дуже багато людей та організацій  привозили маски, комбінезони, засоби дезинфекції 

Нині закупки усього потрібного відбуваються за кошти державного бюджету. 

 — Для того, щоб працювати на сучасному обладнанні і за новими протоколами потрібна висока кваліфікація. Як підвищуєте професійність медичних працівників? 

 — В інфекційному відділенні, наприклад, досвідчена завідувачка  Олена Шаповал. Вона працювала на посаді міського інфекціоніста, має досвід роботи з особливо небезпечними інфекціями. Олена Олегівна постійно підвищує кваліфікацію, навчається на дистанційних курсах. Це дуже грамотний фахівець. Вона «задає» найвищу планку для всіх лікарів у відділенні.  

— А як справи на інших напрямах? Які фахівці прийшли до лікарні?  

— До того, як ми почали практикувати стентуваннялетальність у разі інфарктів була досить високою  майже 15 відсотків. Сьогодні вона знизилася більш ніж удвічі. 

Останнім часом до нас приходить усе більше молоді. У вересні, наприклад, приїхали три інтерни з Краматорська. Вони хочуть пройти стажування в лікарні і лишитися у нас на роботу. Двоє прагнуть стати кардіологами, один  кардіохірургом. Це багато про що говорить. Молодь розуміє, що «лікарня швидкої медичної допомоги« сьогодні  дуже хороший заклад із сучасним ремонтом, новим обладнанням, перспективами професійного розвитку.  

Окрім того, стрімко розвивається наше місто. За останні роки є разючі зміни в організації транспорту, медицини, освіти, будівництва. Погляньте, як змінилися наші парки та площі! Зелень, фонтани, місця для активного відпочинку. Не дивно, що все більше молоді лишається тут жити, знаходять роботу, створюють родини. 

 — Якою ви бачите лікарню за кілька років? Якою ви хочете, щоб вона стала?  

— Ми визначили, що працюватимемо в кардіо-судинному напрямілікуватимемо ішемічні хвороби серцясудинні захворювання кінцівок, тощо.  

Прагнемо також розвивати кардіохірургічний напрям. Для цього потрібно, зокрема, напрацювати досвід із стентування, «виростити» молодих фахівців.  

Плануємо розвивати й інші напрями кардіології. Наприклад, аритмологію, лікувати «миготливу» аритмію. Людей, які потребують допомоги, дуже багато (на диспансерному обліку в нас стоїть 300 тисяч пацієнтів).  

Сподіваємося, що будуть створені й нові пакети послуг, і що все більше людей отримуватимуть медичну допомогу безкоштовно. Звісно, це залежить від рівня економіки країни та відрахувань до бюджету. Маємо надію на хороше майбутнє нашої лікарні, медицини і всієї країни.  

Хочу також попросити читачів видання звертатися до лікарів вчасно. Не чекайте, доки все стане погано, звертайтеся по допомогу. Здоров’я вам! 

- Реклама -